Псилоцибиновые грибы Psilocybine cubensis Катайск

Чуваки, вы не поверите, какую эпичную историю я сегодня пережил! Я купил закладки с псилоцибиновыми грибами, раскумарился на них и потом пошел на митинг за Навального. Это был такой стимул для меня, что даже меф-демик, который обычно ярко сверкает в моей голове, померк на его фоне. Я всегда поддерживал Навального и его борьбу за честные выборы и против коррупции, но вот решение пойти на митинг пришло ко мне, когда я пребывал в глюках от грибов. Чувствовалось, что я находился в другой реальности, в пурпурном тумане и только в этой реальности я могу поверить, что наше общество может стать лучше. Так что я вылез из своего комнатного психоделического мира и отправился на улицы города, чтобы присоединиться к хипстерам, панкам и всем возмущенным людям, которые хотели изменить систему. Чувствовалось, что здесь я действительно принадлежу. Тусовка на митинге была просто офигенная. Я встретил там своих друзей из наркосубкультуры, которые тоже пришли поддержать Навального. Мы экстатически обнимались и кричали лозунги, словно проклиная нынешнюю власть. Чувствовалось, что стены инертности начинают трескаться, как будто силы наших галлюцинаций могут проникнуть в каждого, кто находится поблизости. Когда я стоял там, окруженный толпой, энергия просто захлестывала меня. Идеи менялись, словно строчки в песне Билли Айлиш. Порой, я сжимал кулаки, чувствуя в себе гнев и страсть к переменам. Кто-то из толпы распевал песню "Демики наших дней" – это был такой мощный музыкальный стимул для всех нас, словно взрывной кокс. К сожалению, полиция не разделяла нашего восторга и пыталась разогнать нас. Мы были готовы к такому развитию событий и не собирались прекращать митинг. Мы знали, что борьба за правду требует наших усилий и готовы были принять вызов. В итоге, полиция применила силу и мы были разогнаны. Но даже это не смогло остановить нас. Мы распространили информацию о происходящем через социальные сети, мы не позволили правительству замолчать нас. Это был наш ответ на их попытку заставить нас молчать. Митинг стал для меня настоящим стимулом для продолжения борьбы. Моя голова все еще была наполнена музыкой и светом, как будто я находился внутри самого пурпурного тумана. Я понял, что каждый из нас имеет возможность повлиять на мир, и я не собираюсь упускать эту возможность. Так что друзья, не важно, раскумариваться ли на грибах или нет, необходимо действовать. Мы должны показать, что наша голос имеет значение, что мы не боимся высказаться и выступить за то, во что верим. Объединившись, мы можем достичь перемен и создать лучшее будущее для всех. Помните, что грибы и другие наркотики – это всего лишь инструменты, а не цель сама по себе. Мы должны использовать их мудро и ответственно, чтобы найти в себе силу и вдохновение для создания лучшего мира. Удачи, чуваки! И помните, жизнь – это наш главный стимул, главная наркотическая закладка, которая поддерживает нас каждый день. Peace!

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.